Так почався шлях творчості, науки під керівництвом видатного талановитого хірурга проф. Розумовського В.І.. Але, творчий шлях був перерваний початком першої світової війни.

О.Г.Єлецький був призваний на дійсну військову службу і призначений хірургом головного перев'язувального загону дивізії. З перших років першої світової війни Олександр Григорович надає допомогу пораненим солдатам і офіцерам, творчо накопичує клінічний досвід. В 1918 р. Олександр Григорович повертається в Саратовський університет на колишню роботу на кафедрі. Досвід війни дав підставу для самостійного заняття практичною лікувальною роботою. В 1919р. він організовує ортопедичне відділення в місті Саратові, санаторій для хворих кістково-суглобовим туберкульозом, де широко розробляє хірургічні методи лікування. В 1920 р. Єлецького О.Г. призначають проректором кафедри. Маючи хорошу теоретичну підготовку і великий досвід військових років, Єлецький О.Г. в 1924 р. захищає докторську дисертацію на тему «Резекція задніх корінців спинного мозку, як засіб лікування спастичних паралічів» і в січні 1925р. обирається професором, а потім завідувачем кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Саратовського університету. Сполучення педагогічної і клінічної роботи, філігранна хірургічна техніка і глибоке знання анатомії і топографічної анатомії, потреба пошуку нового дозволили Олександру Григоровичу творчо розробляти нові направлення в хірургії апарата опори та руху. Особливу увагу він приділяє відновним операціям. Він перший в Радянському Союзі виконував артропластики кульшових, колінних суглобів у хворих при туберкульозному ураженні суглобів і на з'їзді хірургів в м. Ленінграді (1928р.) виступив з доповіддю про артропластику. В 1932р. професора Єлецького О.Г. запрошують на кафедру травматології та ортопедії Київського медичного інституту імені академіка О.О. Богомольця. Клініка його знаходилася на базі інституту ортопедії та травматології. Це період творчого розцвіту професора Єлецького. Він організовує школу молодих вчених, з якої вийшли професори, доктори мед. наук Озеров А.Х., Книш І.Г., Панченко М.К., Талько І.Г., Щербань О.М. та інші.

Творчу роботу перериває Велика Вітчизняна війна і Олександр Григорович добровольцем іде в Армію. Працює консультантом шпиталів, надає висококваліфіковану допомогу фронтовикам, навчає молодих хірургів сучасним вимогам військової польової хірургії, сам багато оперує.

Після визволення м.Києва в 1943р. він повертається на кафедру і продовжує велику творчу, практичну і педагогічну роботу. Приймає активну участь в наукових з'їздах, конференціях. Його доповіді завжди містили нові направлення, методи, творчі розробки. Він разом з доц.Монблановим В.В. обґрунтували, що помилково проводити великі резекції ебурнірованих кінців хибних суглобів тому, що вони після розкриття кістково-мозкового каналу і стабільного остеосинтезу добре зростаються.

Впровадження в клінічну практику цього обґрунтованого положення дозволило не тільки успішно лікувати хибні суглоби, але і попереджувати інвалідність, значне вкорочення кінцівки, яке виникало після великих резекцій ебурнірованих кінців хибних суглобів. Розроблені Олександром Григоровичем і його учнями проблеми відновлення великих суглобів послужили підставою для впровадження в клінічну практику реконструктивно-відновлювальної хірургії, що дозволило не тільки знизити ступінь інвалідності, але і повернути хворим як опорну, так і динамічну функцію уражених суглобів.

Досвід Вітчизняної війни став підставою для активного лікування гнійних уражень апарата опори та руху, а саме вогнепального остеомієліту.

О.Г.Єлецький багато уваги приділяє лікуванню хворих з гнійними захворюваннями суглобів, зрощенню кісток і лікуванню не тільки хибних суглобів, але і виясненню причин уповільненого зрощення, і відповідно обґрунтовуванню патогенетичного лікування.

Олександр Григорович розробляв також одну з важких проблем травматології – лікування застарілих та вроджених вивихів стегна і плеча у дорослих.

Проф. Єлецький О.Г.приймав активну участь в підготовці Великої медичної енциклопедії, він написав розділ «Вивихи».

Професор О.Г.Єлецький опублікував більш ніж 60 наукових робіт, три монографії. Його учені захистили 5 докторських і 19 кандидатських дисертацій.

Передавши кафедру своєму учню проф. Озерову А.Х., Єлецький О.Г. проводив консультативну роботу, узагальнював колосальний клінічний досвід до останніх днів свого життя. Помер Єлецький О.Г. 2 грудня 1969 р.

Творча особа Олександра Григоровича, вченого, хірурга-новатора, клініциста залишається в пам'яті його учнів, котрі продовжують розробку наукового направлення проф. Єлецького О.Г.

Школа професора Єлецького О.Г. продовжує залишатися на передовому рубежі вітчизняної науки.

Антон Хрисанфович пройшов шлях від клінічного ординатора до керівника 1 клініки, а в 1963 р. був обраний завідувачем кафедри травматології та ортопедії Київського медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця, якою завідував до 1976 р.

Проф.Озеров А.Х. був широко ерудованим вченим-клініцистом. Його наукові дослідження були присвячені однієї з актуальних проблем ортопедії ? дегенеративно-дистрофічним ураженням великих суглобів нижніх кінцівок. Він експериментально довів, що однією з причин дегенеративно-дистрофічних змін в кульшовому суглобі є біомеханічні відхилення від норми, що дало основу для розробки методів профілактичних хірургічних втручань, які направлені на відновлення нормальних анатомо-біомеханічних взаємовідносин в суглобі у дорослих и тим самим попереджають розвиток патологічного процесу в найбільш працездатному віці хворих.

Багато років творчої роботи присвятив однієї з актуальних проблем в травматології ? лікуванню переломів шийки стегнової кістки та переломів кінцівок. Запропонована ним методика закритого остеосинтезу переломів шийки стегнової кістки була доступна практичним лікарям-травматологам.

Як учень Київської школи травматологів, він був прибічником стабільного остеосинтезу переломів довгих трубчатих кісток, хибних суглобів, вдосконалюючи для цього металеві фіксатори. Клініко-експериментальні дослідження гомо- та гетеро- кісткової пластики дозволили проф.Озерову А.Х. обґрунтувати покази для диференційованого застосування кісткової пластики при реконструктивно-відновних операціях після наслідків травм та захворювань опорно-рухового апарата.

Відомі дослідження Антона Хрисанфовича, які він присвятив травмам та захворюванням хребта та зокрема вивченню патогенезу та лікування спондилолістезу.

Їм опубліковано біля 80 наукових праць. Антон Хрисанфович велику увагу приділяв підготовці молодих кадрів. Під його керівництвом захищено 8 докторських та 15 кандидатських дисертацій.

Професор Озеров А.Х. крім наукової, педагогічної, лікувально-консультативної роботи був активним членом редакційної колегії міжвідомчого збірника «Ортопедія, травматологія та протезування», членом Правління Республіканського наукового товариства травматологів-ортопедів. Його наукові дослідження стали основою для подальших розробок.

У 1959 р. Скляренко Є.Т. захистив дисертацію на вчену ступінь кандидата медичних наук, а у 1966 р. дисертацію на вчену ступінь доктора медичних наук.

У 1969 р. йому було присвоєне звання професора, а у 1984 р. Заслуженого діяча науки України.

У 1977 р. був обраний по конкурсу завідувачем кафедри травматології та ортопедії Київського медичного інституту ім..акад.О.О.Богомольця. Завідував кафедрою до 1997 р., а у подальшому працює по контракту професором цієї ж кафедри. 11 років був керівником наукового студентського товариства інституту ім. проф.Кіселя.

Проф.Скляренко Є.Т. є засновником нового наукового направлення і школи в ортопедії та ревматології – ревмоортопедії, за що у 1977 р. йому була присуджена Державна премія України.

Він є автором розробки ряду реконструктивно-відновчих операцій на великих суглобах, за що у 1996 р. йому вдруге була присуджена Державна премія України.

Проф.Скляренко Є.Т. - засновник запровадження ортопедичного лікування уражень кісток та суглобів у хворих на гемофілію, псоріаз, що значно зменшує інвалідізацію та її тяжкість.

Обґрунтував і запропонував у клінічну практику лікування дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів в залежності від форми патологічного процесу і систематизував номенклатуру;

• запропонував класифікацію захворювань суглобів, переломів проксимального кінця стегнової кістки та обґрунтував показання і методику хірургічного лікування переломів вертлюгової області стегнової кістки.
• запропонував і розробив методику закритого остеосинтеза косих та гвинтоподібних діафізарних переломів;
• обґрунтував і розробив методику остеосинтеза внутрішньосуглобових переломів колінного суглоба;
• обґрунтував та запропонував погружну методику пересадки суглобових кінців, консервованих низькими температурними та демінералізованими суглобовими кінцями;
• розробив та запропонував методику лікування синовіїтів розчином фуразолідону.

Видав підручник для вузів «Травматологія та ортопедія».
Видав 6 монографій та опублікував 342 наукову працю.
Під керівництвом проф.Скляренка Є.Т. захищено 6 докторських дисертацій та 23 кандидатських дисертацій, серед них 6 іноземців.

Проф.Скляренко Є.Т. є редактором журналу «Літопис травматології та ортопедії», член редакційної ради журналу Український равматологічний журнал, «Ортопедія, травматологія та протезування», «Вісник травматології та ортопедії».

НАУКОВА РОБОТА
О.А. Бур'янов є відомим в Україні та за кордоном вченим. Він є гідним продовжувачем традицій Української ортопедо-травматологічної школи та своїх вчителів академіка Коржа О.О., професора Продана О.І. та професора Скляренка Є.Т. Наукові роботи професора Бур'янова О.А. характеризуються оригінальністю, високим методичним рівнем та прикладним значенням. Його дослідженнями зроблено суттєвий внесок в розкриття механізмів формування нейродистрофічних процесів в тканинах опорно-рухового апарату після травм та оперативних втручань, формування деформацій та контрактур, патологічного рубцеутворення, розроблено систему патогенетично обґрунтованого лікування хворих на остеохондроз хребта, при неспецифічних запальних дистрофічно-дегенеративних захворюваннях суглобів та хребта, у впровадженні малоінвазивних та артроскопічних технологій в ортопедо-травматологічну практику та медичного матеріалознавства.
Під керівництвом та безпосередньою участю Бур'янова О.А. виконано 26 комплексних наукових тем, присвячених питанням діагностики, лікуванню, профілактиці та реабілітації хворих з ураженнями опорно-рухового апарата.
Серед них слід відмітити: біомеханічне моделювання та розробку біомеханічно обґрунтованих систем зовнішньої фіксації для лікування вогнепальних поранень, обґрунтування показів для застосування методів та засобів конверсії фіксації переломів, розробка новітніх методів хірургічного лікування при бойових ураженнях; впровадження системи відновного лікування та реабілітації постраждалих із застосуванням телемедичних технологій. Результати його наукових розробок стали підґрунтям для розробки нових способів та хірургічних технологій лікування після травматичної дистрофії кінцівок, остеоартрозу, остеохондрозу грудного відділу хребта, лікування травм та їх наслідків, трофічних порушень при ускладненій травмі хребта, а також при бойових ураженнях опорно-рухового апарату.
ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА
Бур'янов Олександр Анатолійович автор понад 900 наукових робіт, в тому числі 12 монографій, 4 підручників, 11 посібників, 64 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, які присвячені актуальним проблемам травматології та ортопедії, підготував 34 кандидати медичних наук та докторів філософії (PhD), 4 доктори медичних наук. Під його керівництвом триває виконання 3 докторських дисертаційних робіт та 5 дисертацій на здобуття наукового ступеню доктор філософії.

• Науково-педагогічний стаж 40 років.
• Рівень володіння англійською мовою B2 Empire English School № 227891 від 25.01.2025
• Індекс Гірша (Scopus) – 6, (Google Scholar) – 10, (Web of Science) - 2.
• Наукова діяльність Бур’янова Олександра Анатолійовича відображена у його науковому профілі (Researcher ID):

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2174-1882
Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?user=EgDTNA8AAAAJ&hl=uk   
Web of Science: https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAL-4639-2020
Scopus: Scopus Author ID: 57221688592

ЛІКУВАЛЬНА РОБОТА
Бур’янов Олександр Анатолійович має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «травматологія та ортопедія», займається хірургічним та консервативним лікуванням пацієнтів з захворюваннями та травмами опорно-рухового апарата, а також їх наслідками.
Лікарський стаж 40 років.
Регулярно підвищує теоретичні знання та хірургічний досвід на фахових міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, курсах та стажуваннях в Україні та за кордоном.
В 2025 році закінчив курс спеціалізації за спеціальністю «Дитяча ортопедія і травматологія».

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Бур'янов Олександр Анатолійович є віце-президентом ВГО Українська асоціація ортопедів-травматологів, членом президії ВГО УАОТ, членом міжнародної Асоціації ортопедів-травматологів SICOT, членом міжнародної Асоціації малоінвазивної хірургії хребта ISMIS, членом редакційних колегій фахових журналів «TERRA ORTHOPAEDICA», «ТРАВМА», «ОРТОПЕДІЯ, ТРАВМАТОЛОГІЯ ТА ПРОТЕЗУВАННЯ».
Бур'янов О.А. – член спеціалізованої Вченої ради по захисту докторських дисертацій (Д.26.606.01) «травматологія та ортопедія» при ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», член експертної ради ВАК України (2005-2007 рр.), заступник голови докторської спеціалізованої Вченої Ради Д 26.003.11НМУ імені О.О. Богомольця (Профіль ради: 14.01.21 «Травматологія та ортопедія», 14.01.30 «Анестезіологія та інтенсивна терапія»).

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
За особисті здобутки в розвитку медичної науки та практики відзначений:
1. Подякою Київського міського голови (2005р.).
2. Почесною грамотою МОЗ України (2006, 2010 рр.).
3. Відзнакою УПЦ КП - «За жертовність та любов до України» (2015р.).
4. Відзнакою ВО «Країна» - «За гідність та патріотизм» (2015 р.).
5. Відзнакою МО України - «За сприяння Збройним Силам України».
6. Почесним знаком «Медична рота НГУ».
7. У 2016 році присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
8. У 2019 році нагороджений Державною Премією Кабінету Міністрів України за розробку та впровадження інноваційних технологій.
9. У 2021 році присуджена Національна премія України імені Бориса Патона.